Урок з природознавства

 у 5 класі на тему: 

«Рух молекул, дифузія» 

Виконала:

вчитель Максимівської ЗОШ 

І-ІІ ступенів

Ольховська Неля Григорівна

Тема уроку: Рух молекул, дифузія.

Мета  уроку:

- розширити  уявлення  про  будову  фізичних  тіл  та властивості  речовин ;

- сформувати початкові уявлення про рух частинок речовини, явище  дифузії та його  роль  у  природі ;

- виховувати  пізнавальний  інтерес та  абстрактне мислення.

Тип  уроку: формування нових знань та вмінь.

Обладнання: зошит, підручник, 3 склянки з водою, 2 пакетика заварки  чаю, секундомір, парфуми, цукор-рафінад, цукрова пудра, горох, пшоно, спирт, кристали мідного купоросу, прозорі посудини, відеофрагменти, екран, проектор.

                                              Хід  уроку.

1. Організаційний  момент.

2. Перевірка  домашнього  завдання.

       Учням роздаються листки з кросвордом і таблицями, їх зображення відтворено на екрані.

І. Розгадайте кросворд:

Питання:

1)    З чого складаються тіла?

2)    Наука, що вивчає речовини та перетворення одних речовин на інші.

3)    З однієї речовини, наприклад, алюмінію, можна виготовити…

4)    Один з агрегатних станів речовини.

5)    Фізичні властивості речовин.

ІІ. Заповніть таблицю:

ІІІ. Відмінність між агрегатними станами речовини:

(Взаємоперевірка)

3. Мотивація  навчальної  діяльності.

Як ви думаєте, з чого складається речовина? З чого складається вода? Чи змінюється склад води якщо вона переходить з рідкого стану в газоподібний? Чому ми чуємо запах підгорілої на кухні їжі, парфумів тощо? Відповіді на ці запитання ми зможемо дати впродовж уроку.

4. Вивчення  нового  матеріалу.

1) Молекули.

Робота з підручником сторінка 34 – 35 (О. Г. Ярошенко, В. М. Бойко): читання з зупинками для проведення дослідів.

  а) розчинення цукрової пудри в воді;

  б) між молекулами є проміжки (Змішування гороху і пшона; води і спирту в рівних об’ємах. Після змішування речовин загальний об’єм сумішей менший ніж об’єм цих речовин до змішування) .

2) Причини відмінностей між агрегатними станами речовини.

Учні стоять біля парт нерухомо на одній нозі, доки не почнуть рухатися.

- Легко вам було стояти не рухаючись?

Молекули, як і ви, дуже непосидючі, тому за будь-якої можливості нама-гаються рухатися. Молекули пересуваються завжди по прямій лінії, а якщо  натикаються на щось (іншу молекулу), повертаються на 180⁰ та рухаються в  інший бік (відеофрагмент «Броунівський рух»).

Молекули речовини перебувають на певній відстані одна від одної. Ця відстань і поводження молекул визначаються агрегатним станом речовини. Між молекулами діють сили тяжіння. Кожна частинка притягує до себе сусідні частинки, й сама притягується до них. У твердому агрегатному стані молекули перебувають близько і рухаються на короткі відстані (коливаються). У рідкому стані молекули перебувають на більшій відстані одна від одної, їхні коливання сильніші. У газоподібному стані молекули перебувають на значних відстанях одна від одної, вони хаотично рухаються, зіштовхуються та змінюють напрям руху. Тому газ можна стискати так, що його об’єм зменшиться у декілька разів, адже в газах відстань між молекулами набагато більша за розмірами самих молекул, тому гази не зберігають форму як тверді тіла, й об’єм, як рідина (розглянути малюнки в підручнику).

— Уявімо, що всі ми — молекули води. За командою ми почнемо пересуватися, а як скажу «Стоп!» — зупиняємося та залишаємося на місці. Погляньте: всі ми займаємо певний об’єм (класну кімнату) та більш-менш рівномірно розміщені в ньому. Якщо знизити температуру або збільшити тиск, взаємне тяжіння стає сильнішим, і молекули скупчуються до певного об’єму. Візьміть, будь ласка, одне одного за руки. Якщо потягнути одного з вас (молекулу), то разом з ним почнуть рухатися інші (молекули),— ця властивість зветься текучістю. Проте, як вас не «згортати», ви матимете різну форму, але однаковий об’єм.

У твердій формі зв’язки між молекулами більш міцні. Декільком учням учитель пропонує покласти одну руку на плечі сусіду попереду, іншу — сусіду праворуч.

— Міцно тримайтеся та не згинайте руки. Разом з вами ми побудували кристалічну ґратку твердої речовини. Зверніть увагу: ви разом маєте певну форму та займаєте певний об’єм. Якщо навіть я потягну певний край, ви просуваєтесь разом, не змінюючи форми.

3) Дифузія.

На столі — три мензурки з водою.

Учитель. Був ранок звичайного робочого дня. Моле­кули води ліниво рухалися в різні сторони, виконуючи святу заповідь: «Будь завжди у вічному русі!».

Нелегка доля випала їм — ні дня, ні хвилинки відпочи­нку. Спокій міг би їм тільки сниться, але вони, на жаль, були позбавлені і сну. Що не кажіть, а їм не позаздриш!

Рухаючись без жодної мети в якомусь напрямку, вони, крім того, ще дуже часто зіштовхувалися одна з одною. А зіштовхнувшись, як ошпарені, вони зі злістю розлі­талися в різні сторони, щоб через якусь мить знову зі­штовхнутися.

Але чим тільки не пожертвуєш заради вічного руху на Землі!

І раптом сталася незвичайна подія. Якісь чужі молеку­ли, зовсім не схожі на них, зненацька з'явилися у воді. (У цей момент вчитель додає у воду кристалики мідного купоросу і розмішує воду.)

Вони намагалися проникнути між молекулами води і дуже часто досягали своєї мети (додає з 1-ої мензур­ки розчин у 2-у, одержуючи з блакитного розчину слаб­ко-голубий).

Робили вони це спокійно і якось навіть урочисто. Зіштов­хуючись з молекулами води, чужинці-молекули пошти­во перепрошували перед ними, ніби говорячи: «Не наша в тому провина, такий закон природи». Одним словом, зла вони нікому не робили. Така доброзичливість і га­лантність дуже сподобалися нашим молекулам води. Вони перейнялися довірою до своїх, хоч і не проханих, але гостей,— і дружно пішли їм назустріч (розчин з 2-ої мензурки переливає в 3-ю, одержуючи практично «чис­тий» розчин).

Не страшно, що колір води змінився, зате життя відте­пер буде цікавіше — вони навіки побраталися з молеку­лами мідного купоросу. А говорячи традиційно — відбулася звичайна дифузія.

— Отже, ми спостерігали явище дифузії. Хто з вас може дати визначення цього явища? (Після висновків учнів вчи­тель узагальнює сказане і дає визначення дифузії.)

(Відеофрагмент «Дифузія»)

Дифузія — взаємне проникнення дотичних речовин одна в одну, що відбувається внаслідок безладного руху мо­лекул речовини.

Виконаємо ще один дослід.

Візьмемо дві посудини: одну заповнимо холодною, а іншу гаря­чою водою.

Додаючи в обидві посудини пакетики чаю, бачимо: дифузія йде швидше в гарячій воді, тобто в га­рячій воді молекули рухаються швидше.

Який висновок можна зробити, спостерігаючи цей до­слід? (Учні самі повинні зробити висновок про те, що зі збільшенням температури дифузія йде швидше.)

Діти, як ви вважаєте, молекули речовин проникають одна між одною тільки в рідинах? Чи можлива дифузія в газах?

Один з учнів бризкає парфумами у повітрі і папером розвіює повітря в напрямку учнів. Чи однаково відчувають запах учні, що сидять за першими і останніми столами? Про що це свідчить?

Висновок: молекули парфумів, рухаючись безладно, хаотично, проникають між молекулами повітря. Тому запах поступово поширюється по всьому класу.

Дифузія відбувається і в живій природі: проникнення повітря, яке ми  вдихаємо, до легень; робота травної системи людини та тварин; всмоктування коренем води і розчинених в ній мінеральних речовин; проникнення води і поживних речовин в клітини рослин…

5. Закріплення  вивченого матеріалу.

1) Змоделюйте за допомогою пластиліну розташування молекул води в твердому, рідкому і газоподібному стані.

2)  Дайте відповіді на запитання:

    - Чи відбувається дифузія в твердих тілах?

    - Чому в гарячій воді цукор розчиняється швидше ніж у холодній?

    - Чому не радять мокру тканину, забарвлену у темний колір (синій, чорний), залишати на довгий час у стиканні з білою тканиною?

6. Підсумок  уроку.

Гра «Ромашка».

Учням роздають пелюстки ромашки із запитаннями (ст. 37 підручника), вони відповідають на запитання і складають на дошці ромашку.

7. Домашнє  завдання і оголошення оцінок учнів.

§ 8 опрацювати, відповідати на запитання.

Виконати завдання «Стань дослідником природи».